Поблизу села виявлено археологічні пам’ятки черняхівської культури та часів Київської Русі.
Перша писемна згадка 1443 р. як містечко — власність М. Нарайовського. Міколай Нарайовскі (Нарайовський) — або його нащадок, або однофімілець — був одружений з 1592 р. Катериною Дідушицькою — молодшою сестрою дружини Корнякта Костянтина Анни) тоді ж мало магдебурзьке право.
Внаслідок набігів татар (1480, 1520 р.) занепало. У 17 столітті — власність Сенявських, у 18 — Потоцьких.
1626 року внаслідок нападу татар Нараїв-місто було зруйноване на 47 %, а Нараїв-село на 66%.
1638 р. більшість будівель згоріло.
Під час інвентаризації 1658 року згадано фортецю, що мала 2 вежі та 2 брами. 1709 року Нараїв зруйнували війська Шмигельського.
1830 р. у містечку була епідемія холери (зберігся так званий холеричний цвинтар).
Діяли «Просвіта», «Сільський господар» та інші товариства, кооператив.
Сучасний Нараїв був утворений з двох окремих населених пунктів: Нараїв-Місто та Нараїв-село. У міжвоєнний період вони утворювали окрему сільську гміну Нараїв-Місто.
Московські окупанти в червні 1941 року закатували 19 нараївців, 15 iз 19 замордованих були вiком до 23 рокiв.
У квітні 1945 р. поблизу Нараєва в відбувся бій сотні УПА «Полтавці» з підрозділами НКДБ.
Після ліквідації Бережанського району 19 липня 2020 року село увійшло до Тернопільського району.
